Просмотров: 3943
14 Май 2011 года

В Україні удосконалено механізм допуску громадян до нотаріальної діяльності.

 21 квітня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат”» (щодо вимог на заняття нотаріальною діяльністю). Його вже направлено на підпис Президенту. Офіційний веб-сайт Верховної Ради повідомляє, що Законом удосконалено механізм допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення на законодавчому рівні процедур, пов’язаних з допуском до цієї діяльності, а також посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають займатися нотаріальною діяльністю.

 Зміни вносяться до статей 10, 11 і 12 чинного Закону «Про нотаріат». Згідно з новою редакцією статті 10 для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (далі ? ВККН). Персональний склад ВККН затверджується наказом Міністерства юстиції України. Строк повноважень персонального складу ВККН становить три роки, починаючи з дня його затвердження. Після проходження стажування особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються ВККН до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. На підставі результатів складеного іспиту ВККН приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

 Стаття 10 чинного Закону не передбачає функціонування ВККН. В ній зазначено, що при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі утворюються кваліфікаційні комісії нотаріату. Таким чином, зміни до Закону роблять процедуру отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю більш централізованою. Можна припустити, що тепер отримати таке свідоцтво стане дещо складніше. Для того, щоб з’ясувати, чи виправданим є цей крок законодавця, доцільно проаналізувати зарубіжну практику підготовки нотаріусів.

 В англо-американській правовій сім’ї в багатьох випадках не існує нотаріату як окремого виду діяльності. Часто діяльність нотаріуса суміщається з адвокатською. У Сполучених Штатах Америки особи, посада яких іменується «notary public», не засвідчують  правильність фактів, що містяться в документі, а лише свідчать, що саме та чи інша особа підписала документ. У більшості штатів кожен бажаючий старше 18 років може стати «notary public», склавши нескладний тест. Більшість нотаріусів ? секретарі у юридичних фірмах, судах, банках і страхових компаніях. Однак у США також існує посада цивільного нотаріуса (civil-law notary) штату Флорида. У 1998 році штат Флорида, прагнучи розвитку міжнародних відносин і зв’язків, почав створення системи цивільного нотаріату, ґрунтуючись на досвіді європейських держав. Цивільний нотаріус штату Флорида ? це професійний юрист, що практикує як мінімум 5 років і має відповідну репутацію. Для того, щоб одержати статус цивільного нотаріуса Флориди, необхідно успішно скласти комплексний державний іспит і одержати призначення державного департаменту (див. Сміян Л.С., Нікітін Ю.В., Хоменко П.Г. Нотаріат в Україні: навч. посіб. ? К.: КНТ, 2008. ? С. 49).

 В державах романо-германської системи права стати нотаріусом, як правило, складніше. Наприклад, у Нідерландах відбір і заповнення юридичних вакансій відбувається в результаті оцінки кваліфікації кандидатів. Голландські нотаріуси володіють значно ширшим спектром повноважень, ніж нотаріуси у країнах загального права. Нотаріус у Нідерландах обіймає посаду безстроково і може бути відправлений у відставку тільки за наявності вказаних у законі підстав. Призначення нотаріусів здійснює королева, але вони не є державними службовцями. Вперше дане положення було закріплене у Законі про нотаріат 1842 року. Кандидат у нотаріуси повинен скласти іспит на ступінь, яка називається «doctoraal». Ці іспити складаються після завершення університетської програми «нотаріальне право» (див. Стешенко Л.А., Шамба Т.М. Нотариат в Российской Федерации: учебник для вузов. ? М.: Издательство НОРМА, 2001. ? С. 242).

 В Російській Федерації у сфері нотаріату діють кваліфікаційні комісії і апеляційна комісія. Кваліфікаційні комісії приймають іспит у осіб, що пройшли стажування і бажають займатися нотаріальною діяльністю. Рішення кваліфікаційної комісії може бути оскаржене в місячний строк з дня вручення його копії зацікавленій особі до апеляційної комісії (стаття 4 Основ законодавства Російської Федерації про нотаріат від 11 лютого 1993 року).

 Україна належить до романо-германської правової сім’ї, отже, централізація процедури отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є повністю виправданою. Після набуття чинності Законом значно збільшиться вірогідність того, що нотаріусами в Україні ставатимуть лише висококваліфіковані юристи.

 Матеріал надано спеціалістами Центру «Правова держава»

 
 
Минюст уточнил порядок оповещения будущих нотариусов о результатах экзамена
Разработан новый порядок выдачи свидетельства нотариуса
Нотариусам разрешили заниматься госрегистрацией прав на недвижимость
Принят Закон, устанавливающий новые требования к нотариусу и его помощнику
Правительство упростило порядок регистрации недвижимого имущества
Опубликовано заключение ВСУ об определении срока для принятия наследства
Все новости

Вход

 
 
  Забыли пароль?
Регистрация на сайте