Просмотров: 5190
11 Январь 2013 года

Те, що останнім часом виробляють з адвокатурою України різні її керманичі та деякі представники владних інституцій, дозволяє стверджувати, що така діяльність має напрямок абсолютного підпорядкування адвокатури владі.

Мені, як і іншим адвокатам України з різних регіонів, що не бояться говорити правду щодо таких дій, за допомогою судових рішень намагаються закрити рота, погрожують позбавленням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а останнім часом, і фізичною розправою. Дехто із «визнаних» Дніпропетровських юристів, не можу назвати таких адвокатами, що раніше зарекомендували себе за рахунок «драконівських» розправ з колегами адвокатами і тому не попрапили до «влади» в адвокатурі, побігли не тільки зі скаргами до ВКДКА, але й з заявами до правоохоронців .

Шановні колеги, не потрібно боятись цих керманичів тому, що скоріш вони чужинці в адвокатському самоврядуванні, або зовсім не знають законодавство України та предмет адвокатськоі діяльності (В.Загарія), або відкрито його (законодавство) та адвокатські цінності зневажають(Л.Ізовітова).

Про це справедливо пишуть наші колеги в «адвокати України», і про це справедливо говорить наш колега С.Сафулько, коли заявляє, що адвокатуру знищено.

Про це наглядно свідчать останні «кроки» п.Ізовітовоі, яка не тільки прагне створити реєстр «правильних» адвокатів, але робить (можливо не вона, а помічники, які не розуміються в адвокатській діяльності) це таким чином, що взагалі виключає здоровий глузд.

Як можна стверджувати про легітимність засідань ВКДКА під керівництвом п.Загаріі або Ради адвокатів України при наявності кворуму в 12 або навіть 15 чоловік?

Це очевидно продовження новел про те, що Національну асоціацію адвокатів України можуть створити на «установчому з'їзді адвокатів України» представники 7 або навіть 15 регіонів.

Прочитайте уважно Закон, в якому йде мова про кворум більше половини від загальної кількості членів комісії або Ради. Що, складно поділити 30 на два та добавити одиницю, і що, незрозуміло, що законодавцем повноважність цих інституцій в сенсі голосування не прив'язана в будь-якому випадку до кількості членів фактично сформованоі комісії або Ради або тих хто прийняв участь в засіданні комісіі або Ради.

Про новації з Єдиним реєстром адвокатів України не говорить сьогодні тільки лінивий. Але це навіть не смішно, тому що небезпечно.

Розумник, який закладав в Закон норму щодо оприлюднення таких новацій на сайті Національної асоціація адвокатів України, не тільки діяв проти більшості адвокатів (можливість через Інтернет отримати таку інформацію мають 5-7 відсотків) але зовсім не думав про європейські стандарти адвокатури. А навіщо? Застосуємо фразу, яку так не любив Ернест Фандорін з романів Б.Акуніна" «..И так сойдет». Можливо, але за бортом залишиться більше 30000 адвокатів України.

Хіба ці артисти думають про те, що в Україні є адвокати які працюють не в столиці, а наприклад в Сваляві або в Роздільному (АР Крим), або, наприклад, в Новомиргородському районі Кіровоградськоі області, і думають, як забезпечити умови для власного виживання і не мають подібних засобів комунікації і можливість спілкування з Радою адвокатів України може бути забезпечена тільки через ради адвокатів регіону.

Правильно дехто із колег пише про те, що створюють Єдиний реєстр адвокатів України (а навіщо, він вже існує) шляхом повного ігнорування рад адвокатів регіону. Таким чином, чиновник першого рангу намагається «розмовляти» з адвокатами. Є ще одна «таємниця». Але ми її порушимо. Якщо вірити пропогандистам від Гебельса, вибачте, «правдивим» голосам реформаторів від адвокатури, 17 грудня 2012 року Рада адвокатів України прийняла Положення про регіональну раду адвокатів, Положення про КДКА, але, чомусь, до цього часу, більшість регіонів України такі документи для реєстрації не отримали. І що, знову в цьому хтось винуватий. Я з першого разу можу вказати хто, як і те, що це ще одна можливість вплинути на позицію «неправильних» регіонів. Що, панове, конфлікту в адвокатурі України не має? Але можливо є розруха в головах деяких наших реформаторів? Зараз проілюструю.

Колега А.Авторгов, якого я поважаю за принципову позицію, щодо адвокатури опікується питанням чи являється квотний принцип проведення конференції адвокатів регіону дійовим механізмом, що забезпечує реалізацію права на адвокатське самоврядування.

Начебто, на це питання є відповідь і в судовому рішенні за позовами проти ВККА, ухваленому Окружним адміністративним судом м.Києва – правда, там більше узаконюється право КДКА самостійно встановлювати квоти та порядок проведення установчих конференцій адвокатів. Автор рішення навіть цитує відповідний висновок Експертів Ради Європи від 13 жовтня 2009 року щодо питань української адвокатури, і вказує, що європейське адвокатське співтовариство не заперечує право КДКА самостійно ухвалювати подібні рішення.

Мудрі наголошують, що брехня ніколи не стане правдою, хоч би в які одежі вона не рядилась. Мабуть, що ця мудрість справедлива і у випадку, коли експертні висновки цитуються вибірково.

Європейське адвокатське співтовариство давно опікується проблемними питаннями української адвокатури, а тому експертні висновки народжувались починаючи з дев'яностих років, а останній спільний висновок експертів Європейської комісіі «За демократію через право» та експертів Ради Європи, в якому досліджений законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - «дитятко» С.В.Коннова та Асоціації правників Украіни (пізніше підтриманий Національною комісією з утвердження верховенства права) взагалі датований 18 жовтня 2011 року.

Експертний висновок від 13 жовтня 2009 року на законопроект «Про адвокатуру» народного депутата України Ю.Мірошниченка, який цитується в судовому рішенні дійсно містить певні висновки щодо адвокатського самоврядування в сенсі квот і встановлення порядку проведення установчих конференцій адвокатів.

Правда експерти ще раніше, задовго до 2011 року у численних висновках аналізувати питання заміни зборів адвокатів конференціями на предмет відповідності європейським стандартам адвокатури, оскільки це шлях до маніпуляцій. Але потрібно зауважити що автори законопроектів (Ю.Мірошниченко та Національна комісія і 2009 роі і в 2011 році з тексту закону збори як найвищий орган адвокатського самоврядування викинути не посміли.

А тепер власне ілюстрація.

В експертному висновку, щодо проекту Закону України «Про адвокатуру» від 13 жовтня 2009 року міститься коментар до ст. 58 в якому зазначено:

«Відповідно до п. 1, найвищим органом регіональної асоціації адвокатів є збори адвокатів. Якщо ж у регіоні налічується понад 300 адвокатів, найвищим органом регіональної асоціації є конференція. На конференцію приїжджають уповноважені делегати, а квота делегування і порядок виборів делегатів визначається регіональною радою адвокатів. Експертів непокоять саме ці аспекти. Мабуть, неможливо – і не треба – встановлювати квоту і порядок виборів делегатів у законі, але, водночас, віддання цих питань на повний розсуд регіональних рад адвокатів може призвести до зловживань повноваженнями, особливо з огляду на те, що регіональні ради обираються тими ж конференціями. Відтак, в закон бажано закласти більше конкретики щодо квот і порядку виборів делегатів конференцій. Деякі з таких положень могли би опинитися в Положенні про регіональні ради адвокатів (яке має передбачатися законом). Також слід обміркувати можливість проведення зборів навіть у тих випадках, коли кількість адвокатів у регіоні перевищує 300 - це може бути зручним з практичної точки зору, бо провести збори чотирьох сотень членів регіональної асоціації адвокатів буває легше, ніж організовувати вибори делегатів і конференцію».

Звертаю увагу на ту обставину, що експерти коментували статтю де були передбачені збори і конференції адвокатів. Дослівно коментар: «Відтак, в закон бажано, закласти більше конкретики щодо квот і порядку виборів делегатів конференції».

Експерти висловили невдоволення можливістю встановлення квот і порядку виборів делегатів конференцій тільки регіональними радами, тому що це могло привести до зловживання та порушення права адвокатів на участь в адвокатському самоврядуванні.

Так, в коментарі зазначеного вище висновку до Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» вказано наступне.

п.92 «Згідно з пп. 4 і 5 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановлює квоти представництва на установчій конференцій і порядок обрання її делегатів. Віддання питань квоти представництва і порядку обрання делегатів на повний розсуд кваліфікаційно-дисциплінарних комісій саме по собі становить певний ризик, бо може призвести до різних підходів у різних комісіях. Ще важливішим є те, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії не зобов'язані інформувати адвокатів про квоти представництва на установчій конференції чи про порядок обрання її делегатів. Відсутність обов'язкового оприлюднення кваліфікаційно- дисциплінарними комісіями квот представництва на установчій конференції і порядку обрання її делегатів не є припустимою відповідно до європейських стандартів».

Мені це щось нагадує, а Вам?

Замість того, щоб прийняти прокоментовані положення, законодавці чомусь встановили квоти на установчий з'їзд адвокатів України, а за квоти та порядок обрання делегатів на установчі конференції адвокатів регіону «Забули».

Ви в це вірите? Я ні. Тому що ці пани ні про що не забувають. Навпаки, можна з певністю стверджувати, що прийняття перехідних положень до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є свідомим кроком, який направлений, в тому числі, на обрання в «Керманичі» адвокатури, своїх «Правильних людей». Ми вже бачимо це, аналізуючи обставини запровадження Закону в життя, що ціль поставлена єдина - зробити адвокатуру підлеглою та залежною.

Тому, власне, ці «батьки» Закону не сприймали експертні положення, де критикувались такі права КДКА. Експерти наголошували, що право встановлення квот та порядку обрання делегатів не можна залишити для КДКА, і не тільки із-за різного підходу в комісіях, а відсутності обов'язкового оприлюднення КДКА квот представництва на установчі конференції і обрання її делегатів. Наші європейські колеги вказували, що такі положення в законопроекті є неприпустимими і європейським стандартам не відповідають.

В пункті 111 рекомендацій експертного висновку за 2009 рік вказано на необхідність проведення установчих заходів (збори, конференції, з'їзд) лише за процедурою встановленою у перехідних положень до Закону.

Потрібно також вказати, що у спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) та експертів ради Європи не має положень, які «освячують» проведення в такий спосіб (встановленням КДКА квот та порядку обрання делегатів) установчих конференцій адвокатів. І бути їх там не може, тому що ґрунтуючись на вказаних коментарях, що містяться в чисельних експертних висновках, слідує майже аксіома - так званий «квотний принцип» проведення установчих конференцій, грубо порушує право адвокатів на участь у адвокатському самоврядуванні.

Тому мусимо констатувати і підтримувати тих колег, які заявляють, що в такий спосіб продовжується наступ на права адвокатів, що в кінцевому випадку може привести до руйнування та цілковитого знищення адвокатури.

Ми не можемо цього допустити, і маємо дати нещадну відсіч тим, хто зазіхає на адвокатські цінності та незалежність адвокатури України. «Возьмемся за руки друзья, чтоб не пропасть по одиночке».

http://vkdka.com.ua/index.php?page=news&id=132

 




 

Вход

 
 
  Забыли пароль?
Регистрация на сайте